й. Д. САРДАЧУК, 0. П. КУЛИК ДИПЛОМАТИЧНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО 
І ФОРМИ РОБОТИ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ВИДАВНИЦТВО КРАЇНА Київ 2001 ББК 66.49 С20 У навчальному посібнику всебічно розкривається місце і роль дипломатичного представництва в реалізації зовнішньополітичного курсу незалежної України. Видання розраховане на студентів факультетів міжнародних відносин, дипломатів-практиків, усіх, хто цікавиться питаннями дипломатичної та консульської служби. Рекомендовано Вченою радою Дипломатичної академії України при МЗС України Сардачук П. Д,, Кулик О. П. С 20 Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: Навч. посібник.- К.: Україна, 2001 .-176 с.-Бібліогр.: С. 171-174. IЗВN 966-524-101-Х У навчальному посібнику всебічно розкривається місце і роль дипломатичного представництва в реалізації зовнішньополітичного курсу незалежної України ББК 66.49 966-524-ЮІ-Х П. Д. Сардачук, О. П. Кулик, 2001 Світлій пам'яті Марії та Данила Сардачунів присвячується ВСТУП Я не знаю діяльності більш різноманітної, ніж професія дипломата ...де людина повинна мати більшу твердість характеру І незалежність розуму. Жюль Камбон, французький дипломат Ь> ІНЕЦЬ XX ст. ОЗНАМЕНУ-*ш вався подіями надзвичайної Л історичної ваги, які карди-|\ наявним чином змінили весь * А подальший розвиток історії багатьох народів, в першу чергу європейських. Розвал Радянського Союзу та Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, роз'єднання Чехословаччини і об'єднання Німеччини, розпад таких структур, як Варшавський Договір і Рада Економічної Взаємодопомоги, переінакшили політичну карту Європи, спричинили до появи на ній нових держав, народи яких розпочали активне входження в західноєвропейське та світове співтовариство, надолужуючи те, що було втрачено протягом століть напівколоніального існування. Оприлюдненням Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. було утверджено «створення самостійної української держави — України» з неподільною та недоторканною територією, де «мають чинність виключно Конституція і закони України».(1) 1 грудня 1991 р. народ України голосами понад дев'яносто відсотків учасників референдуму «підтвердив Акт проголошення незалежності України, схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року». (2) Здійснилася віковічна мрія багатьох поколінь одного з найчи-сельніших народів Європи — відродити свою державність, утвердити свою незалежність і суверенітет. Як підкреслив у своєму Посланні до Верховної Ради (лютий 1999 р.) Президент України Л. Д. Кучма, «Україна виборола свою незалежність і утвердила себе високоавторитетною державою у світовому співтоваристві. Багато було таких, хто мало вірив у наше майбутнє, хто пророкував нам неминучу поразку. Однак сьогодні вже ясно всім: головне і визначальне випробування ми витримали. Незважаючи на всі складнощі, які існують і сьогодні, ми вистояли. Державна незалежність України, яка впродовж століть виборювалася українським народом на чолі з його авангардом — українським національним рухом, є сьогодні реальністю». (3) У Зверненні Верховної Ради України «До парламентів і народів світу» 5 грудня 1991 р. наголошувалося: «Україна, одна з держав — засновниць Організації Об'єднаних Націй, у повній відповідності з цілями і принципами Статуту ООН спрямовує свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у світі, на активізацію міжнародного співробітництва в розв'язанні екологічних, енергетичних, продовольчих та інших глобальних проблем. Зовнішня політика України буде базуватися на загальновизнаних принципах міжнародного права. Україна як європейська держава готова приєднатися до Гельсінського заключного акта, Паризької хартії та інших документів НБСЄ. Україна закликає парламенти та уряди країн-учасниць НБСЄ підтримати ЇЇ намір стати безпосереднім і рівноправним учасником Загальноєвропейського процесу, брати участь в інших європейських структурах. Україна готова встановити з іншими державами дипломатичні відносини і будувати двосторонні відносини з ними на зас...